- покріпачити
- —————————————————————————————покріпа́читидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
покріпачити — див. покріпачувати … Український тлумачний словник
покріпачений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до покріпачити. || у знач. прикм. || у знач. ім. покріпа/чені, них, мн. Люди, яких покріпачили; кріпаки … Український тлумачний словник
покріпачення — я, с. Дія за знач. покріпачити … Український тлумачний словник
по — прийм., з місц. і знах. відмінками. по. в сполученні з словами стає префіксом, який надає словам нового або відтінку нового значення слів. Слова з префіксом по. в своїй більшості мають те саме значення, що й в українській літературній мові, і… … Словник лемківскої говірки
поневолювати — поневолити (кого що позбавляти волі, незалежности, підкоряти своїй владі), зневолювати, зневолити, уярмлювати, уярмити, закабалювати, закабаляти, закабалити, заневолювати, заневолити, упокорювати, упокорити; покріпачувати, покріпачити (робити… … Словник синонімів української мови